У статті розглянуто питання правообмеження як кримінально-правова категорія в контексті запобігання злочинам. Висвітлено проблематику добору тих прав і свобод, обмеження/позбавлення яких утворює покарання як різновид кримінально-правового примусу. Обговорено можливості збільшення кількості прав та свобод, обмеження/позбавлення яких дозволило б розширити перелік видів покарання. Обґрунтовано тезу, що правообмеження характеризують зміст не лише покарання, а й інших кримінально-правових заходів. Однак не всі такі заходи являють собою правообмеження. Наголошено, що багатоколійність кримінально-правового впливу орієнтується на цілі кримінально-правових заходів, а не на наявність/відсутність правообмежень у їх змісті.

Ключові слова: кримінально-правовий примус, правообмеження, покарання.

Список використаних джерел

1. Махінчук В. М. Адекватність кримінального покарання як філософсько-правова проблема: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.12.00.12 «Філософія права». Київ, 2002. 20 с.
2. Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. Санкт-Петербург: РХГИ, 1999. 448 с.
3. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Київ: Юрисконсульт, 2006. 1040 с.