ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ  ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СОБИСТОСТІ СПІВРОБІТНИКА ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ  СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Автор(и):Настояща У. В

Місце роботи:

старший викладач кафедри психології, Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

Мова: Уркаїнська

Кримінально-виконавча систама: Вчора. Сьогодні. Завтра.  2017№2(2):182-197

https://doi.org/10.32755/sjcriminal.2018.01.182

Анотація

У статті досліджено точки зору сутності правової свідомості. Доведено, що система ставлення особистості до права є найважливішим елементом свідомості. Розкрито значення, роль і вплив правосвідомості на поведінку громадян, що впливає на формування правової держави та побудову громадян­ського суспільства. Викладено основні результати теоретичних досліджень щодо правосвідомості особистості.

Ключові слова: правова свідомість, ціннісне ставлення до права, правові установки та орієнтації, емоційне ставлення до права, правова підготовка, моральні детермінанти правосвідомості, види правосвідомості.

Список використаних джерел

  1. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Юридическая психология. Харьков, ХУВД, 2002. 596 с.
  2. Баранов П. П., Овчинников А. И. Актуальные проблемы теории правосознании и правового мышления. Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2006. 184 с.
  3. Безносов Д. С. Отношение к праву как проявление правового сознания курсантов вузов МВД РФ: дис. … канд. психол. наук. Санкт-Петербург, 2004. 234 с.
  4. Боднарчук О. Г. Професійна деформація персоналу як передумова виникнення корупції в Державній кримінально- виконавчій службі України. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». № 2 (6). URL: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12bohvsu.pdf.
  5. Боднарчук О.Г. Теоретичні основи та адміністративно-правові механізми протидії корупції в Державній кримінально-виконавчій службі України: монографія. Київ, 2016. 462 с.
  6. Васильев В. Л. Юридическая психология. 6-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2009. 608 с.
  7. Гулевич О. А. Теоретический анализ и опыт эмпирического исследования правосознания как системы социальных представлений о преступлении. Мир психологии. 1999. № 3. С 120–131.
  8. Ильин И. А. О сущности правосознания. Москва: Рагортъ, 1993. 225 с.
  9. Методика правового воспитания учащихся: учебное пособие для студентов педагогических институов / под ред. Мицкевича А. В., Обухова В. М. Москва, 1982. 223 с.
  10. Петражицкий Л.Й. История политических и правовых учений: учебник для вузов / под ред. Лейста О. Э. Москва: Зерцало, 2006. 568 с. С. 513–516.
  11. Потопейко Д. А. Правосознание как особое общественное явление. Киев: Наукова думка, 1970. С. 111.
  12. Ратинов А. Р. Структура правосознания и некоторые методы его исследования. Методология и методы социальной психологии. Москва, 1981. С. 201–214.
  13. Скок А. Г. Особливості правосвідомості молоді. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. С. 144–148.
  14. Соловьева О.В. Современное правовое пространство: социально-психологические проблемы. Социальная психология в современном мире: учеб. пособие для вузов / под ред. Андреевой Г. М., Донцова А. И. Москва: Аспект Пресс, 2002. С. 272–286.
  15. Фирсова Т.А. Психолого-педагогические факторы развития правового сознания подростков: дис. … канд. психол. наук. Самара, 2002. 250 с.
  16. Ярушкин Н. Н. Правовая психология: учебное пособие. Самара: Изд-во Самар. гуманит. акад., 2003. 122 c.
  17. Карпец И. И., Ратинов А. Р. Правосознание и причины преступности. Советское государство и право. 1968. № 12. С. 50.
  18. Яковлев А. М. Правосознание как объект конкретно-социологического исследования. Учен. зап. ВНИИСЗ. Москва, 1971. Вып. 23. С. 3–17.

 

[collapse]
| Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України