У статті розглянуто концептуальні засади функціонування штучного інтелекту та його впливу на кримінально-правові відносини. Проаналізовано доктринальні та законодавчі джерела, на яких має базуватися розробка ефективної моделі кримінально-правового регулювання цих процесів. Розглянуто цифровізацію як рушійний чинник фундаментальних змін, яка формує правову цифрову реальність. Наголошено на дискусійності визначення терміну «штучний інтелект». Наведено аргументи на користь наділення штучного інтелекту статусом «електронної особи (особистості»), що обумовлено стрімким розвитком цього інноваційного цифрового інструменту та набуттям інтелектуальних якостей, які дорівнюють або перевищують людські, що є підставою визнання такої особи суб’єктом кримінально-правових відносин і суб’єктом кримінального правопорушення. Протилежна думка базується на тому, що інтелект людини належить суб’єкту, наділеному свідомістю, а те, що називають штучним інтелектом, стосується об’єкта, тобто техніки, машин, не здатних співпереживати, творити тощо, отже, приписування набору інформаційних технологій унікальних якостей людини в контексті їх кримінально-правового виміру є проявом дегуманізації права загалом та кримінального права зокрема.

Ключові слова: цифровізація права, цифрові трансформації, штучний інтелект, кримінально-правові відносини, концептуальні засади, філософія штучного інтелекту.

Список використаних джерел

1. Байрачний В. О. Трансформація соціальної відповідальності в динаміці суспільного розвитку. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія. 2016. № 2. С. 202–210.
2. Дагильян О. Г., Дзьобань О. П. Амбівалентність динаміки розвитку інформаційного суспільства. Сучасне суспільство, людина, право в умовах глобальних трансформацій: монографія / за ред. О. Г. Данильяна. Харків : Право, 2020. С. 13–41.
3. Рабінович П. М. Основи теорії та філософії права : навч. посіб. Львів : Медицина і право, 2021. 256 с.
4. Радутний О. Е. Суб’єктність штучного інтелекту у кримінальному праві. Право України. 2018. № 1. С. 123–136.
5. Bruneault F., Laflamme A. AI ethics: how can information ethics provide a framework to avoid usual conceptual pitfalls? An overview. AI & Society. 2020. Vol. 36. Iss. 3. P. 757–766.
6. Çali B. The Case for the Right to Meaningful Access to the Internet as a Human Right in International Law. The Cambridge Handbook of New Human Rights: Recognition, Novelty, Rhetoric / eds. Arnauld A, von der Decken K, Susi M. Cambridge University Press, 2020. Р. 276–284.
7. Cardon D. Culture numérique. Paris : Presses de Sciences Po, 2019. 428 р.
8. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. Blackwell, Oxford, 1996. 625 р.
9. Bharadwaj A., Sawy O. E., Pavlou P., Venkatraman N. Digital Business Strategy: Toward a Next Generation of Insights. MIS Quarterly. 2013. Vol. 37. Iss. 2. Р. 471–482.
10. Dąbrowska J., Almpanopoulou A., Brem A., Chesbrough H. et al. Digital transformation, for better or worse: a critical multi-level research agenda. R&D Management. 2022. Vol. 52. Iss. 5. Р. 930–954.
11. Ennan R. E. Digitalization of Law and formation of digital Law. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2024. Вип. 83. Ч. 1. С. 200–205.
12. Floridi L. Etica dell’intelligenza artificiale. Raffaello Cortina Editore, 2019. 384 р.
13. Sebastian I. M. , Moloney K. G. , Ross J. W., Fonstad N. O. How big old companies navigate digital transformation. MIS Quarterly Executive. 2017. Vol. 16. Р. 197–213.
14. Karchevskyi M., Radutniy О. Artificial intelligence in Ukrainian traditional categories of Criminal Law. Вісник Асоціації кримінального права України. 2023. Т. 1. № 19. С. 1–25.
15. Manko D., Zghama A., Atamanova N., Arabadzhy A., Ustinov D. Legal regulation of the digital environment: digitization of the state-legal and law enforcement sphere. Amazonia Investiga. 2023. Vol. 12. Iss. 70. Р. 125–133.
16. Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence of 13 June 2024 / European Parliament and the Council of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/ (дата звернення: 20.10.2024).
17. Turia Y. Epistemology of the concept of «legal doctrine in the field of artificial intelligence» in Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law. 2023. № 1. Р.39–44.