ДОГОВІР МІЖ СПАДКОЄМЦЯМИ: ПОНЯТТЯ, АНАЛІЗ ХАРАКТЕРНИХ ОЗНАК У ЗОБОВ’ЯЗАННЯХ СТОРІН ТА ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗМІНИ І ПРИПИНЕННЯ
Автор(и): Карелін В. В., Бериславська О. М., Плис В. А.
Місце роботи:
Карелін В. В.,
доктор юридичних наук, доцент,
професор кафедри військового права
військового факультету міжнародних відносин та права,
Військовий інститут Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
м. Київ, Україна
ORCID: 0000-0002-6271-2447;
Бериславська О. М.,
кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри військового права
військового факультету міжнародних відносин та права,
Військовий інститут Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
м. Київ, Україна
ORCID: 0000-0002-8785-6623;
Плис В. А.,
помічник начальника навчальної частини
військового факультету міжнародних відносин та права,
Військовий інститут Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
м. Київ, Україна
ORCID: 0009-0002-1662-3694
Мова: українська
Кримінально-виконавча система: Вчора. Сьогодні. Завтра. 2024. № 2 (16): 74–83
https://doi.org/10.32755/sjcriminal.2024.02.074
У статті на основі методу дедукції проаналізовано договір між спадкоємцями щодо розподілу спадщини, який покликаний унормувати здійснення права на спадкування. Акцентовано увагу, що для договорів щодо оформлення спадщини характерним є неконкурентний спосіб укладення, це обумовлено тим, що спадкування базується на особливих відносинах, які унеможливлюють існування ринкової конкуренції між суб’єктами таких відносин – спадкоємцями.
Виокремлено характерні ознаки такого договору, а саме: ці договори укладають-ся у зв’язку з відкриттям спадщини, мають особисто-довірчий, локальний і строковий характер, їх правовою метою є встановлення спадкоємцями власних умов спадкування, такі договори безпосередньо впливають на відносини власності. Вказані ознаки дозволили сформувати авторське визначення договорів щодо розподілу спадщини як договорів, що передбачають домовленість спадкоємців, які прийняли спадщину, спрямовану на забезпечення справедливого розподілу ними спадщини, її частки або права на спадщину, оформлення якої є можливим після закінчення шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини та до моменту видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
Проаналізовано підстави зміни та припинення договорів між спадкоємцями, виходячи з випадків, визначених законом, та конкретних об’єктивних чинників у договірних зобов’язаннях. Зроблено висновок про те, що правова природа припинення договору невіддільно пов’язана із сутністю цивільно-правового зобов’язання, у тому числі такого, що виникло на підставі договору (договірне зобов’язання). Відповідно правові засади припинення зобов’язання багато в чому водночас є і правовими засадами припинення договору. Разом з тим доведено, що підстави припинення зобов’язання можуть передбачатися безпосередньо договором або нормами інших статей ЦК України.
Ключові слова: зобов’язання, зміна та припинення договорів, договір щодо розподілу спадщини, спадкування, спадкові права.
Список використаних джерел
- Боднар Т. В., Дзера О. В., Кузнєцова Н. С. та ін. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / за ред. О. В. Дзери. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 896 с.
- Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладення : навчальний посібник. Київ : Наукова думка, 2002. 279 с.
- Бородовський О. С. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України : дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2005. 211 с.
- Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2-х томах / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ : Юрінком Інтер, 2008. Т. 2. 976 с.
- Родоман Т. О. Характеризуючі ознаки поняття «зміна умов договору» в цивільному законодавстві України. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2014. № 4. С. 46–52.
- Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України : наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text (дата звернення: 27.08.2024).