Стаття присвячена аналізу сутності та змісту фікції в Кримінальному кодексі України, а саме фікцій інституту рецидиву злочинів. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, поглядів учених на проблему фіктивних норм.

У роботі зазначено, що нові правила призначення покарання у разі рецидиву призвели до втрати кримінально-правового значення розподілу рецидиву на види. Це означає, що правова регламентація рецидиву й супутніх йому норм вимагає створення більш чіткої нормативної бази, що дозволить більш ефективно вирішити проблеми застосування норм, що передбачають відповідальність за рецидив злочинів у законі про кримінальну відповідальність.

Ключові слова: фікція рецидиву злочинів, види рецидиву, судимість, правові наслідки, зняття чи погашення судимості.

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page 6.
2. Кругликов Л. Л. Аксиомы, презумпции и фикции в уголовном праве: динамический аспект. LEX RUSSICA (научные труды МГЮА). 2006. № 5. С. 920–929.
3. Панько К. К. Фикции в уголовном праве (в сфере законотворчества и правоприменении): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08; 12.00.09. Ярославль, 1998. 233 с.
4. Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 7. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-10.
5. Уголовный кодекс Украины: [научно-практический комментарий]. [Изд. 6-е, перераб. и доп.] / отв. ред. Стрельцов Е. Л. Харьков: Одиссей, 2009. 888 с.