СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ

Автор(и): Боднар І. В.,Махлай О. А.,

Місце роботи:

Боднар І. В.

кандидат юридичних наук, начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки, Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна;

Махлай О. А.

начальник режимно-стройової служби, Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

Мова: Уркаїнська

Кримінально-виконавча систама: Вчора. Сьогодні. Завтра.  2017№2(2):105-116

Мова: Уркаїнська

https://doi.org/10.32755/sjcriminal.2018.01.105

Анотація

Доведено, що утримання засудженого в установах виконання покарань закритого типу викликає криміногенне зараження особи. Це зараження особистості є соціально небезпечним. Застосування покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, є більш соціально корисним. У статті вказано на необхідність одиночного утримання засуджених до позбавлення волі в нічний час. Одиночне тримання засуджених є вимогою міжнародних документів у сфері захисту прав засуджених. Засуджений до позбавлення волі обмежується у спілкуванні із зовнішнім світом, що призводить до негативних наслідків. Під час виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, не створюються умови, коли засуджений відривається від сім’ї, втрачає соціальні зв’язки.

Засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях, матеріально-побутове забезпечення реалізується в таких напрямках: розміщення засуджених; створення належних житлових умов; комунально-побутове обслуговування; організація харчування; організація торгівлі; організація речового забезпечення. Зазначене вказує на економічну доцільність застосування покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.

Ключові слова: покарання, виправна колонія, пробація, засуджений, позбавлення волі.

Список використаних джерел

  1. Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 р. № 1129-IV. Дата оновлення: 07.04.2017. URL: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 (дата звернення: 27.10.2017 р.).
  2. Пугач В. О. Кримінальна субкультура та поширення її в Україні. Вісті Кримінологічної асоціації України. Харків. 2004. № 1. С. 144–147.
  3. Хохряков Г. Ф. Преступления осужденных: их причины и профилактика. Ереван, 1987. 28 c.
  4. Боднар І. В. Кримінологічні засади запобігання вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2012. 244 с.
  5. Іваньков О. І. Міжнародно-правові стандарти у сфері забезпечення захисту прав засуджених до позбавлення волі: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2016. 233 с.
  6. Іваньков О. І. Міжнародно-правові стандарти у сфері забезпечення захисту прав засуджених до позбавлення волі: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харківський національнийуніверситет внутрішніх справ. Харків, 2016. 20 с.
  7. Яковець І. С. Теоретичні та прикладні засади оптимізації процесу виконання кримінальних покарань: монографія. Харків: Право, 2013. 392 с.
  8. Колб О. Г. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі: навч. посіб. Луцьк, 2005. 494 с.

Карпец И. И. Проблема преступности. Москва: Юрид. лит., 1969. 168 с.

[collapse]
| Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України