Виклики, які постали перед Україною в результаті воєнної агресії росії та запровадження в країні воєнного стану, вимагають змін у законодавстві стосовно посилення кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені в умовах воєнного стану. Водночас важливим є науковий аналіз новел законодавства, оскільки таким чином можливо обґрунтувати їх до-цільність або навпаки – правові проблеми, які можуть бути ними спричинені, як-от колізії, прогалини, конкуренція норм права тощо. Як приклад було розглянуто нові особливості адміністративної та кримінальної відповідальності за СЗЧ. З урахуванням досліджень науковців та юристів у сфері кримінального права було наведено кілька проблем, пов’язаних із кваліфікацією цього виду військового правопорушення. Відштовхуючись від аналізу окреслених проблем кваліфікації СЗЧ за законодавством України, у статті розглянуто способи їх подолання.

Ключові слова: військові правопорушення, кримінальна відповідальність, Кримінальний кодекс України, Збройні Сили України, військовослужбовці, воєнний стан.

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131.
2. Кваліфікація злочину. Українська радянська енциклопедія. URL: https://leksika.com.ua/11160223/ure/kvalifikatsiya_zlochinu (дата звернення: 22.03.2024).
3. Карпенко М. І. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини): теоретичні та прикладні аспекти : монографія / за заг. ред. В. К. Матвійчука. Київ : ВНЗ «Національна академія управління», 2018. 420 с.
4. Замахін А. Л. Самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. С. 462–464.
5. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці : Закон України від 13.12.2022 р. № 2839-Ⅸ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2839-20#Text (дата звернення: 22.03.2024).
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-24) : Кодекс України від 07.12.1984 р. № 8073-Ⅹ : станом на 14 жовт. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення: 22.03.2024).
7. Про оборону України : Закон України від 06.12.1991 р. № 1932-ⅩⅠⅠ : станом на 3 берез. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1932-12#Text (дата звернення: 22.03.2024).
8. Веселов М. Ю., Єпринцев П. С. Відповідальність військовослужбовців за самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану: окрема думка щодо новел у законодавстві. Вісник ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. Вип. 1 (101). С. 48–61.
9. Військова юстиція та захист прав військових. Огляд міжнародного досвіду та тенденцій в Україні / за заг. ред. А. Крикуна-Труша та Л. Галан. Київ, 2023. 111 с.
10. Справа «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) : Рішення Європ. Суду з прав людини від 14.10.2010 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text (дата звернення: 22.03.2024).
11. Корольчук В. В. Самовільне залишення військової частини або місця служби: аналіз законодавчих недоліків. Актуальні проблеми кримінального права : матеріали ⅩⅠⅠ Всеукр. наук.-теорет. конф., присвяч. пам’яті проф. П. П. Михайленка. Київ, 2023. С. 113–116.
12. Орловська Н. А., Степанова Ю. П. Самовільне залишення військової частини або місця несення служби: кримінально-правові ознаки і проблеми кваліфікації. Юридичний науковий електронний журнал. № 5. С. 511–515.