У статті проаналізовано поняття унітарності, розглянуто децентралізація в унітарних державах, вивчено погляди різних учених на процеси децентралізації в унітарних державах. Визначено, що найбільш оптимальнішим варіантом форми державного устрою для України є унітарна республіка з розширеним переліком делегованих повноважень регіонам.

У Конституції України містяться спеціальні розділи, присвячені територіальному устрою, які розвивають конституційний принцип унітаризму, що є базовою цінністю конституційного ладу нашої держави. Сьогодні переважна більшість суверенних держав світу, а особливо європейських, є унітарними. Сучасна Україна, як і будь-яка інша держава світу, не є однорідним національно-державним утворенням, але її унітарність беззаперечна.

Українська державна історично складалась як унітарне утворення, а тому для України більш природним та історично сформованим є саме унітарний державний устрій. Слід розширити самостійність місцевого самоврядування за рахунок подальшої децентралізації і демократизації у здійсненні державної влади. Треба будувати новітню Україну з сучасною правовою системою, орієнтуючись на передовий досвід, проте не намагаючись копіювати навіть найкращі світові зразки і пам’ятаючи, що на всій державній території, за винятком Автономної Республіки Крим та Севастополя, етнічні україн­ці складають більшість населення.

Визначено, що децентралізація має власні тенденції розвитку, зокрема, демократизація внутрішньодержавних відносин, підвищення відповідальності державної влади перед народом. Ефективність децентралізації в унітарних країнах виявляється й у принципі побудови міжбюджетних відносин, тобто незважаючи на традиції існування в таких державах бюджетної системи, побудованої на принципі бюджетного унітаризму, більш оптимальним і ефективним слід вважати запровадження системи, побудованої на принципі так званого «бюджетного федералізму», для якого характерним є розмежування бюджетних прав і повноважень у сфері формування та витрачання бюджетних коштів між державою та місцевими органами.

Доведено, що для належного здійснення центральним рівнем влади його повноважень і функцій створено відповідний механізм контролю, основою якого є судовий (конституційний нагляд) та деякі спеціальні  процедури (референдуми, імпічменти, розпуск парламенту тощо). Найбільш оптимальнішим варіантом форми державного устрою для України є унітарна республіка з розширеним переліком делегованих повноважень регіонам.

Ключові слова: децентралізація, деконцентрація, деволюція, делегування, унітарність, унітарна держава.

Список використаних джерел

1. Melnychuk, O. S. (2012), Etymological dictionary of the Ukrainian language, Scientific thought, Kyiv.
2. Kovbasiuk, Y. V., Troshchynskyi, V. P., Surmin, Y. P. (2010), Encyclopedic dictionary of public administration, NAPA, Kyiv.
3. Ponomariov, V. (2018), Features of decentralization of power in the unitary states of the world, Theoretical and applied issues of state formation, Issue 22, pp. 82–90.
4. Ukraine (1996), The Constitution of Ukraine: Law of Ukraine, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/96 (accessed 04.09.2020).
5. Nadutyi, A. V. (2016), “Territorial unity, integrity and inviolability: on the question of the relationship of concepts”, Law and Security, Issue 1, pp. 29–34.
6. Iliashko, O. O. (2018), “Ensuring the territorial integrity and inviolability of Ukraine: national and international legal aspects”, Scientific notes of Tavriia National University named after V.I. Vernadskyi. Series: Legal Sciences, 29 (68), Issue 3, pp. 33–39.
7. Busel, W. T. (2005), Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language, Perun, Irpen.
8. Romaniuk, S. A. (2018), Decentralization: theory and practice: monograph, NADU, Kyiv.
9. Sirik, Z. A. (2015), “Administrative and territorial structure of France: current experience for Ukraine”, Regional economy, Issue 3, pp. 116–124.
10. The concept of amending the Constitution of Ukraine, available at: http://khpg.org/index.php?id=1372332292 (accessed 04.09.2020).