У статті розглянуто особливості українського законодавства у процесі застосування та впровадження кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарань у виді громадських робіт.

Проаналізовано умови, за яких засуджений не може бути притягнутий до відповідальності у разі порушення трудової дисципліни, та умови, за яких застосовується кримінальна відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

У висновках зазначено, що проблему точного встановлення правової природи ухилення від покарань, не пов’язаних із ізоляцією особи від суспільства, можна було б вирішити за допомогою розподілу кримінально-правових правопорушень та кримінальних проступків.

Ключові слова: громадські роботи, ухилення від відбування покарання, покарання, не пов’язане з позбавленням волі, виконання громадських робіт, трудова дисципліна.

Список використаних джерел

1. Байлов А. В., Халимон С. І. Форми ухилень від відбування покарання у виді громадських робіт. Вісник ХНУВС. 2010. № 4 (51). Ч. 1. С. 152–158.
2. Яковлев А. М. Борьба с рецидивной преступностью. Москва: Наука, 1964. 223 c.
3. Кримінальний кодекс: Закон України від 05.04.2001 року № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131.
4. Кримінально-виконавчий кодекс: Закон України від 11.07.2003 року № 1129-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 3–4. Ст. 21.
5. Ткачова О. В. Виконання покарань у виді виправних і громадських робіт: монографія. Харків: Право, 2010. 192 с.
6. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10.12.1971 № 22-VIII. Дата оновлення: 02.04.2020 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/322-08 (дата звернення: 12.06.2020).
7. Советский энциклопедический словарь / под ред. А. М.  Прохорова. Москва: Советская энциклопедия, 1983. 1 600 с.
8. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. Н. Ю. Шведовой. 14-е изд., стереотип. Москва: Рус. яз., 1983. 816 с.