У статті проаналізовано соціально-демографічні, кримінально-правові та частково кримінально-виконавчі ознаки осіб, які перебували на обліку уповноважених органів з питань пробації і вчинили повторне кримінальне правопорушення. На основі аналізу таких ознак з’ясовано, що: 92 % – це особи чоловічої статі, 8 % – жінки. За віковою ознакою, 76,8 % входять до групи 18–55 років (середній вік 36 років), що є найактивнішою у життєвому просторі групою осіб, а тому є більш схильною до вчинення протиправних дій. 75,9 % – неодружені; 64 % не мають дітей; 59,1 % мають базову середню освіту; 64,6 % не працевлаштовані і 81,2 % з них не бажають працювати; стан здоров’я 96,2 % задовільний; 96,2 % схильні до порушення громадського порядку; 65,3 % вчинили повторне кримінальне правопорушення на першому році перебування на обліку. Найбільший коефіцієнт повторних кримінальних правопорушень вчинено засудженими, які відбувають покарання у виді виправних робіт, – 1,48.

Ключові слова: кримінологічна характеристика, особа правопорушника, засуджений, повторні кримінальні правопорушення, уповноважений орган з питань пробації, покарання.

Список використаних джерел

1. Богатирьов І. Г., Халимон С. І. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам : монографія. Харків : Харків юридичний. 2008. 320 с.
2. Alarid L. F., & Vega O. L. Identity Construction, Self Perceptions, and Criminal Behavior of Incarcerated Women. Deviant Behavior. 2010. № 31. P. 704–728. URL: https://doi.org/10.1080/ 01639620903415943 (дата звернення: 25.04.2023).
3. Cuervo K., Villanueva L., González F., Carrión C., & Busquets P. Characteristics of young offenders depending on the type of crime. Psychosocial Intervention. 2015. № 24. P. 9–15.
4. Dragomir C. Persons Deprived of Freedom: from Condemnation to the Socio-Professional Reintegration. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2014. № 149. P. 292–296.
5. Gorbnescu A. Female Recidivism Prediction. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2013. № 78. P. 46–50.
6. Stanojoska A., Jurtoska J. Ladies or Criminals: An Exploratory Study of Patterns of Female Criminality in the Republic of Macedonia. International Journal of Criminal Justice Sciences. 2018. Vol. 13 (1). P. 147–163.
7. Prost S. G., Golder S., Higgins G. E., Pettus-Davis C., Renn T., Edmond T., & Logan T. Correlates of post-traumatic stress among victimized women on probation and parole. Probation Journal. 2022. № 69 (1). P. 45–65. URL: https://doi.org/10.1177/02645505211032171 (дата звернення: 25.04.2023).
8. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло. Харків : Одісей, 2003. 256 с.
9. Vasilescu C. Probation officers working with women offenders in the community: Evidence from Catalonia. Probation Journal. 2022. № 69(1), P. 24–44. URL: https://doi.org/10.1177/02645505211070087 (дата звернення: 25.04.2023).
10. Халимон С. І. Запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції : дис. канд. юрид. наук: 12.00.08. Дніпропетровськ, 2008. 254 с.
11. Герц А. А. Права людини, сексуальна орієнтація та гендерна рівність : навчальний посібник. Київ, 2018. 326 с.
12. Hradetska N. Impact of the micro-environment in the determination of criminal behavior of minors. Visn. Nac. akad. prokur. Ukr. 2019. № 4. P. 7–20. URL: https://doi.org/10.34285/visnyknapu 2019.04.007 (дата звернення: 25.04.2023).
13. Farmer M. The Importance of Strengthening Prisoners’ Family Ties: To Prevent Reoffending and Reduce Intergenerational Crime. London : Ministry of Justice, 2017.
14. Raikes B., Lockwood K. Acorn house revisited: ‘Think family, up and down and side to side’. Hutton M. and Moran D. (eds) The Handbook for Prisoners’ Families. Basingstoke : Palgrave, 2019. P. 295–315.
15. McCarthy D., Adams M. Prison visitation as human ‘right’ or earned ‘privilege’? The differing tales of England/Wales and Scotland. Journal of Social Welfare and Family Law. 2017. № 39 (4). P. 403–416.
16. Woodall J., Kinsella K. Playwork in prison as a mechanism to support family health and well-being. Health Education Journal, 2017. № 76 (7). P. 842–852.
17. Buonanno P. The Socioeconomic Determinants of Crime. A Review of the Literature. Working paper series. Department of economics university of Milan – Bicocca, 2003. P. 33.
18. Hirschi T., Rudisill D. The Great American Search: Causes of Crime 1876–1976. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science.1976. № 423 (1). P. 14–22. URL: https:// doi.org/10.1177/000271627642300103 (дата звернення: 25.04.2023).
19. Микитенко М. С. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх у діяльності уповноваженого органу з питань пробації : дис. … канд. пед. наук: 13.00.05. Київ, 2019. 318 с.
20. Fleisher B. M. The Effect of Unemployment on Juvenile Delinquency. Journal of Political Economy. 1963. № 71 (6), P. 543–555. URL: http://www.jstor.org/stable/1828439 (дата звернення: 25.04.2023).
21. Becker G. S. Crime and Punishment: An Economic Approach, Journal of Political Economy. 1968. № 76 (2). Р. 169–217.
22. Glaeser E. L., Sacerdote B. S. Why is There More Crime in Cities? Journal of Political Economy. 1999. Vol. 107. No. 6. Р. 225–258.
23. Horning A., Salfati G., Crawford K. Prior Crime Specialization and Its Relationship to Homicide Crime Scene Behavior Type. Homicide Studies. 2010. № 14 (4). Р. 377–399.
24. Вітенко І. С., Вітенко Т. І. Основи психології. Видання друге, перероблене і доповнене. Вінниця : Нова книга, 2008. 256 с.
25. Canter D. Offender profiling and criminal differentiation. Legal and Criminological Psychology. 2000. № 5. Р. 23–46.
26. Salfati C. G. Linking serial crimes. J. Fossi & L. Falshaw (Eds.), Issues in forensic psychology. 2008. Vol. 8. Leicester, UK: British Psychological Society, Division of Forensic Psychology Publications.