У статті викладено результати емпіричного дослідження особливостей замаху на злочин як соціально обумовленого явища, що має свої специфічні характеристики, власні закономірності розвитку та механізми впливу на соці­альні умови. Доведено, що відповідальність за замах на злочин поєднана з досягненням мети покарання і є соціально обумовленою.

Ключові слова: замах на злочин, кримінальна відповідальність, криміналізація, соціальна обумовленість.

Список використаних джерел

1. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть: конспект лекций. Днепропетровск: Пороги. 1992. 168 с.
2. Безуглый С. Н. Ответственность за неоконченное преступление по уголовному законодательству Российской Федерации: проблемы теории и практики: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Белгородский государственный национальный исследовательский унверситет. Белгород, 2017.
3. Борисов В. І., Пащенко О. О. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки: монографія. Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006. 244 с.
4. Волков Б. С. Мотив и квалификация преступлений / под ред. Фаткуллина Ф. Н. Казань, КГУ, 1968. 164 с.
5. Гринчак С. В. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини: підстави кримінальної відповідальності: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2007.
6. Дагель П. С. Условия установления уголовной наказуемости. Изв. вузов. Правоведение. 1975. № 4. С. 8–72.
7. Заславська М. Г. Кримінальна відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей: соціальна обумовленість та склад злочину: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2006.
8. Защита прав человека и борьба с преступностью: документы Совета Европы. Москва: Спарк, 1998. С. 135–140.
9. Конституційне право України: конспект лекцій / за ред. Тодики Ю. М. Харків, 1997. С. 51.
10. Марцев А. И. Преступление как социальное явление. Актуальные проблемы борьбы с преступностью и правоприменительной практики. Красноярск, 1998. С. 6.
11. Орехов В. В. О социологических исследованиях в уголовном праве. Весник ЛГУ. 1991. Сер.6. Вып. 1 (№ 6). С. 67.
12. Основания уголовно-правового запрета: криминализаци и декриминализация / отв. ред. Кудрявцев В. Н., Яковлев А. М. Москва: Наука, 1982. 304 с.
13. Панов В. П. Международное уголовное право. Москва: Инфра-М, 1997. 320 с.
14. Радутний О. Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю: монографія. Харків: Ксілон, 2008. 202 с.
15. Рарог А. И. Проблемы субъективной стороны преступления: учебное пособие. Москва: МЮИ, 1991. 92 с.
16. Советское уголовное право. Часть общая: учебник / под ред. Меньшагина В. Д., Дурманова Н. Д. Москва: Госюриздат, 1962. 450 с.
17. Спиридонов Л. И. Социология уголовного права. Москва: Юрид лит., 1986. 240 с.
18. Тоболкин П. С. Социальная обусловленность уголовно-правовых норм. Свердловск, 1983. С. 5.
19. Феофелов П. А. Критерии установления уголовной наказуемости деяний. Сов. гос-во и право. №11. С. 101–105.
20. Филимонов В. Д. Криминологические основы уголовного права. Томск: Изд-во Томского ун-та. 1981. 209 с.